"Закарпаття" - "Олександрія" 2:1
Голи: Бобаль 35 (пен.), Целих 82 - Таргамадзе 65
5 - Удари – 5 4 - в ствір – 4 4 - Офсайди – 5 2 - Кутові - 7
«Закарпаття»: Бабенко (к/к), Лень, Лисицин, Шендрик, Свиридов
(Целих, 80), Невуче (Нойок,90+1), Бойко, Бобаль (Микуляк, 67), Штурко,
Хауши, Комарницький (Гибалюк, 46, Малиш, 77)
«Олександрія»: Паньків, Маринчук (Прийомов, 46), Чередніченко,
Казанюк (к/к) (Бідловський,83), Довгий, Іващенко (Таргамадзе,46),
Запорожан, Шупік (Кабанов, 75), Ксьонз, Грицук (Зейналов,86), Гаврюшов
Попередження: Невуче,29; Шендрик,45+1; Бабенко,74;Л исицин,90+1 — Довгий,14; Запорожан,33; Таргамадзе,57
Протистояння в Ужгородці можна назвати центральним поєдинком туру, між
собою зустрічалися команди, які прагнуть наступний сезон провести у
прем’єр-лізі. Навіть, куратор вітчизняного суддівства Колліна відрядив
на гру свого помічника Лучано, який прискіпливо вивчав дії арбітра
Іванова та його помічників.
Перша половина тайму проходила в переважній більшості без воріт. М’яч
тримався в центрі поля, команди не ризикували йти великими силами в
атаку. Лише на 17 хвилині, господарі створили щось схоже на гострий
момент. Невуче на лінії карного майданчика гостей отримав передачу від
Лисицина, притримав його і п’яткою віддав його далі у напрямку воріт на
хід тому ж Лисицину. Однак, партнер не зрозумів задум нігерійського
форварда й одразу не пішов на цю передачу. Вже через хвилину непогану
навісну передачу у вільну зону робив Штурко, але знову там де потрібно -
партнерів не було. На 19 хвилині черговий навіс з лінії воротарського
майданчика замикає Невуче, перекладина.
Далі гра знову на кілька хвилин змістилася до центра поля. Аж на 34-й
хвилині румунський захисник Хауши, який долучився до атаки, головою
замикав флангову передачу, Паньків переводить на кутовий. Подача від
кутового прапорця – захисники «Олександрії» намагаються винести м’яч
подалі від воріт, але роблять це невдало. М’яч корпусом накриває Невуче,
а з спини його збиває у власному карному майданчику захисник
кіровоградської команди. Арбітр показує на точку.
Стандарт вміло виконує Бобаль, розвівши по кутах м’яч з воротарем.
На 39 хвилині могли відзначитися й гості – небезпечний штрафний, ледь не
призвів до голу. М’яч в сантиметрах пролетів біля стійки.
На 40 –й хвилині Лень замикає чергову передачу з правого флангу, де
активно діяв Штурко, однак, м’яч пролетів далеко над перекладиною.
Друга половина гри розпочинається з атаки господарів – Штурко протягнув
м’яч від центра поля до кута лицевої лінії і відає передачу на
набігаючого Бобаля, однак захисники гостей прочитали задум хавбека
ужгородців. Олександрійці поступово відтісняють господарів до власних
воріт і один за одним створюють небезпечні моменти біля воріт капітана
закарпатців. Знову потужним пострілом з центра поля перевірив на
надійність Бабенка Грицук. А через кілька секунд Шупік, легко обіграв
захисника господарів і по правому фланзі увійшов в штрафний ужгородців
зблизився з воротарем і пробив у дальній від Дмитра кут. Кіпер
закарпатців ногою рятує команду від голу – переводить небезпечний удар
на кутовий. Слід відмітити, що непогано у гру увійшли свіжі футболісти
олександрійців, яких Шаран випустив на початку другого тайму. Особливо
це стосується Таргамадзе. Спочатку Давід неточно виконав штрафний, але
згодом, на 65 хвилині зрівняв рахунок у грі. Він вміло обрав позицію під
час атаки, перед воротарським майданчиком зумів прийняти м’яч, а другим
дотиком відправив «смугастого» у сітку воріт «Закарпаття». Центральні
захисники ужгородської команди в цьому епізоді зіграли роль статистів
для Таргамадзе. 1:1
Після пропущеного м’яча, Ігор Гамула змінює кілька гравців. Спочатку
замість нападника Бобаля випускає не на свою позицію Микуляка, а згодом
міняє Свиридова на Целиха. Вихід Юрія, одразу ж пожвавив гру в атаці
господарів. Целих чіплявся за м’яч, кілька разів накручував оборонців,
але бракувало точної завершальної передачі. На 82-й хвилині Штурко в
черговий раз здійснює рейд по правому фланзі, обігрався з партнером,
віддав навіс на Невуче, той б’є, але не точно, здавалося б, м’яч
виходить за межі поля, однак, на лицевій лінії його зупиняє Лисицин.
Євген навішує у центр воротарського майданчика, на одинокого ніким не
прикритого Целиха, Юрій вміло підставляє голову і відправляє м’яч під
самісіньку стійку у сітку воріт.
Ужгородці свідомо відійшли на власну половину й зосередилися на
обороні. Однак, на 84-й хвилині пропустили гостру атаку гостей. На
побачення з воротарем намагався вийти Таргамадзе, Бабенко вчасно вийшов і
не дав можливості грузинському легіонеру пробити по воротах.
А на 88-й хвилині господарі могли зміцнити свою перевагу, Микуляк зльоту
вирішив пробити з кута штрафного, однак влучив прямісінько в руки
воротаря.
В додані арбітром 5 хвилин господарі не дали можливості олександрійцям зблизитися до своїх воріт і втримали перемогу.
Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія»:
— Всі прекрасно бачили, що ми приїхали сюди за перемогою. Тому що, коли
зрівняли рахунок у другому таймі переграли «Закарпаття». Але, на жаль –
це футбол. Гадаю, закономірним результатом мала би бути нічия. Претензій
до хлопців не маю, бо в другому таймі показали футбол, який ми хочемо
бачити від команди.
— Ви особливо хотіли перемогти «Закарпаття»?
— В кожній грі хочеться перемагати, незважаючи чи це «Закарпаття» або ж
«Нафтовик» або інший суперник першої ліги, чи суперник у кубкових
звитягах.
— Яке завдання стоїть перед командою?
— Після кожної гри у мене про це запитують. В нас завдання одне –
виходити на кожен матч і здобувати перемогу. А завдання вирішує
президент, тож адресуйте йому такі запитання.
— Чи здивувало Вас «Закарпаття»?
— Ні. «Закарпаття» нічим не здивувало, як і багато інших команд нашої
ліги. Мені більше подобається чернівецька «Буковина», а «Закарпаття» -
добротна команда.
— Сьогодні «Олександрія» показала характер, чи вимагатимете ви цього від своїх підопічних у кожному матчі?
— Поки я в команді – характер у команди буде завжди, тому що в мене
такий самий характер. Нам важко грати з аутсайдерами, бо з командами,
які перебувають у верху турнірної таблиці хлопців налаштовувати
додатково не потрібно, а от з командами, які внизу – складно. Але
команда завершила перше коло лідером, значить, працюємо у правильному
напрямку.
— Чи вдасться тримати таку планку і в другому колі?
— Якщо будете слідкувати за нашою командою, то обіцяю, що лише
прибавлятимемо обертів з кожною подальшою грою. Попереду багато часу, ще
дві гри потрібно зіграти у цьому році, а в міжсезоння у нас буде
вдосталь часу аби підготуватися до другого кола. Тим паче, у нас є
належна інфраструктура, хороша база, хороший президент і дуже прекрасні
уболівальники. На кожній домашній грі – стадіон переповнений.
— Не так давно ви працювали в «Закарпатті», нині в «Олександрії».
Можете порівняти умови роботи в колишньому і теперішньому клубах?
— Про це Ігор Гамула розповість краще, після першого туру, коли був в нас. А так – це небо і земля.
— А де небо?
— Ви самі знаєте де небо…
— Дякую, до побачення.
Ігор Гамула, головний тренер «Закарпаття»:
— Сабадош, Селменський є - все в порядку.
Степан Степанович, поки йшов через поле всілякі пакості мені по
нарозказував, що в нашій команді лише двоє футболістів, а всі інші –
непотріб. Не знаю, в нього нещодавно День народження був, щось хотів
подарувати, тепер нічого не подарую… Скільки його не було. Він то в
Угорщину, то в Словаччину кається, лише тепер з’явився.
А так, самі розумієте, не мали права втрачати очки у попередньому матчі з
«Буковиною». Але так сталося – це футбол. А сьогодні до нас завітав
лідер – хороша команда, а нам відступати практично вже нема куди. Окрім
того, в нас багато травмованих гравців основного складу. Але тим не
менш, налаштовував хлопців лише на позитивний результат, лише на
перемогу. Вийшли й показали бойову гру, було багато боротьби, багато
спірних ситуацій, які не хочеться коментувати. Сьогодні сюди приїхали,
навіть представники Колліни, неначе це супер-матч якийсь. Можливо, це й
добре. Обидві команди були націлені на перемогу. Супернику було трохи
важче, адже вони грали після кубкового матчу 27 жовтня. Якби в цій
ситуації опинилися б ми, був би ідентичний сценарій. За таким графіком
грає вся Європа, «Шахтар», інші наші клуби – чим гірші команди першої
ліги. Хоча, Шаран у «Спорт-експресі» зазначив, що ми не погодилися
перенести гру на один день. Відверто, до мене особисто про перенесення
матчу ніхто не звертався. Гадаю, ми заслуговували сьогодні на перемогу,
тим самим порадували глядачів та й боротьба за путівку до прем’єр-ліги
продовжиться. Головне зараз, провести на рівні матчі, що залишилися, а
зимою підтягнемося, потренуємося до весняних баталій.
— Чи могли б назвати сьогоднішній матч «матчем сезону»?
— Тільки-но розпочалося друге коло. Гадаю, хороші матчі ще у нас будуть.
— Такі напружені?
— Напружений… Зрозуміло, адже грали проти лідера.
— Чи додатково керівництво клубу не мотивувало гравців і команду до сьогоднішньої гри?
— Кого ви маєте на увазі з керівництва?
— Шіца?
— Віце-президент Олег Вікторович Мукомел нещодавно потрапив в аварію,
отримав потрійний перелом руки. Президент вчора приходив на тренування,
дивився, здається рівнем підготовки залишився задоволеним. Ми самі в
першу чергу розуміли, що відступати нам, практично, нема куди. Якби ми
оступилися, то поїзд у напрямку до прем’єр-ліги міг поїхати й без нас, а
так ми можемо спокійно в нього сідати і їхати.
— Скоро зимове міжсезоння на кого робитимете ставку під час селекції у цей період, адже це дуже важлива справа?
— В першу чергу спираємося на власних гравців. Тепер важко знайти
хороших футболістів для першої ліги. Якщо для прем’єр-ліги з цим легше,
бо на такому рівні всі хочуть грати, то для першої ліги – з цим
складнощі. Потрібно, щоб підлікувалися Райчевіч, Артюх, «на олівці» є ще
кілька гравців. Головне, належно провести підготовчий період. Команда,
практично, готова, адже ми непогано граємо на важких полях тепер, але й
були провальні ігри. Досі згадую Бурштин, навіть їхати туди більше не
хочеться. А так, повторюся, спиратимемося на власних футболістів. Хоча,
до окремих з них є певні питання. Сьогодні Комарницький випав через
травму, грав на уколах, випустили в перерві замість нього Гибалюка,
думали посилить гру, а він не зумів. Не розумію, що з ним сталося. Перед
командою нині було завдання – перекривати зони. Гадали Таргамадзе
гратиме в першій половині. Манеру гри Ксьонза ми добре знаємо, тому їх
активні дії намагалися локалізувати. Довго розбирали на теорії вивчали… А
зимою в нас буде більше часу, то й буде можливість подумати,
продивитися гравців, придумати нові схеми гри, щось нове…
— Тренер команди-суперниці казав, що працює в хороших умовах. В яких умовах працюєте ви?
— Перед грою підходив президент «Олександрії» Лавренко. Те ж саме казав.
(Авт.: Гамула в цей час рукою в повітрі задушив комара) Це питання не
до мене, задовольняюся тим, що маю. Добре, що маємо друге поле, яке
практично було «вбите», - Матвій Матвійович його привів у належний стан.
Думаю, воно буде ще кращим, якщо облаштують його цілорічним поливом.
Те, що маємо, те й маємо й цим заходимося. Маємо новий автобус, всі
голки повиймали, навіть, колеса нові купили. У нас є завдання, яке маємо
виконувати. Щодо «Олександрії» - це хороша команда, з якою нам потрібно
дружити й йти нога в ногу.
— Чому за п’ять хвилин до завершення матчу співробітники клубу збирають м’ячі?
— Я це не бачив, не до того було. Напевно, щоб не спи…ой, щоб не вкрали.
— Сьогодні головний тренер відмітився двічі – вгадав з заміною і вбив комара. Прокоментуйте це.
— Комара – це було сильно. Звалив його наповал. Коли рахунок став 1:1
попри невдоволення публіки зняв Бобаля. По-перше, Матвій грав з травмою
на уколах. Це була його межа, якби він побув на полі ще трохи, ми би
втратили його надовго. Потягнув привідний м’яз, а окрім того він
важкуватий – уже замучився штрафувати його. Не знаю, він, напевно,
тістечками харчується. Зате, грошей на штрафах собі заробляю гарно, можу
з вами поділитися. Через це випусти на цю позицію Микуляка, щоб
виправити ситуацію, адже ми самі загнали себе в оборону, потрібно було
«випрямитися», а заміна друга була планова, головне зроблена тоді, коли й
потрібно. Юрій вийшов, зачепився за м’яч, забив. Тобто, зробив те, що
має робити нападник.
— Після кожного матчу запитую в тренерів про завдання на сезон і
чомусь всі ухиляються від прямої відповіді. Яке конкретне завдання
стоїть перед «Закарпаттям»?
— Завжди казав, що перед нами завдання – вийти у прем’єр-лігу. Навіть,
коли поступилися після двох перших турів не відходив від цього.
— Ігор Васильович, раз ми обіграли «Олександрію», змогли
реваншуватися, слід це зробити і в Одесі, адже «Чорноморець» нас тут
обіграв…
— Будемо старатися. Хлопці це й самі розуміють, ми давно не поступаємося
після Бурштина, тож віддамо всі сили задля перемоги в Одесі.
|